ТРАДИЦІЇ Й ВИКЛИКИ УКРАЇНСЬКОЇ СЛОВЕСНОСТІ: МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ВИКЛАДАЧІВ-ФІЛОЛОГІВ
10 лютого 2026 року на базі нашого коледжу в онлайн-форматі відбувся обласний семінар «Українська словесність у закладах фахової передвищої освіти: традиції, виклики, перспективи», що об'єднав викладачів української мови та літератури ЗФПО Полтавської області, а також представників Сумщини, Чернігівщини та Миколаївщини.
У своєму вступному слові голова методичного об'єднання викладачів філологічних дисциплін ЗФПО Полтавської області Валентина Ісакова окреслила ключові виклики, з якими стикаються викладачі-філологи сьогодні: війна, що змінила пріоритети навчання; цифрова трансформація, яка впливає на сприйняття інформації здобувачами освіти; покоління Z та альфа з кліповим мисленням; низька мотивація до читання та перевага візуального контенту над текстовим. «Лише сильні духом сьогодні залишаються в освіті», — наголосила Валентина Сергіївна.
Бути викладачем української мови — це не просто навчати правописних норм чи аналізувати літературні твори. Це бути на передовій культурного фронту, захищати національну ідентичність словом, формувати критичне мислення у молоді, протистояти інформаційним маніпуляціям. Саме про це говорили доповідачі, ділячись досвідом, напрацюваннями та відвертими роздумами про майбутнє філологічної освіти.
Не обійшли увагою й питання використання штучного інтелекту в освітньому процесі як здобувачами освіти, так і викладачами. Адже ШІ — не загроза, а потужний інструмент, який за правильного використання, свідомого й відповідального, може суттєво підвищити ефективність навчання та мотивацію студентів. І наше завдання — навчити використовувати ці технології як інструмент розвитку, а не як спосіб уникнути самостійного мислення.
Такі заходи є надзвичайно важливими для професійного зростання педагогів, адже саме обмін досвідом, живий діалог та спільний пошук рішень допомагають нам відповідати на виклики сучасності. Семінар засвідчив: коли викладачі-філологи об'єднують зусилля, вони здатні не лише зберегти традиції української словесності, а й створити нові ефективні підходи до формування мовно-культурної компетентності майбутніх фахівців.





