Рефлексивна майстерка «Живемо з вдячністю»: коли просте слово стає потужною силою

13 січня 2026 року в коледжі відбулася рефлексивна майстерка «Живемо з вдячністю» для викладачів та співробітників закладу.

Вона  присвячена  Всесвітньому дню «Дякую», який щороку відзначається 11 січня. Модераторами заходу були Валентина Ісакова та Оксана Палаш.

Творча зустріч розпочалася з нагадування про те, що слово «ДЯКУЮ» – це не просто ввічливість. У непростий час сьогодення це форма внутрішньої стійкості, спосіб триматися та бачити світло навіть там, де його замало. Це маленький місток між людьми, знак поваги, тепла й людяності.

Учасники зібрання хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих Захисників і Захисниць України, адресувавши їм найщиріше «ДЯКУЮ» за можливість жити, працювати та збиратися разом.

Під час заходу педагоги взяли участь у кількох активностях:

гра «Ланцюжок вдячності» – учасники по черзі дякували один одному, пояснюючи за що саме. Утворився живий ланцюжок підтримки, де кожне слово вдячності знаходило відгук у серцях колег; креативне завдання «Дякую, яке не було сказане» – присутні мали змогу анонімно написати слова подяки тому, кому давно хотіли, але не встигли  сказати, а потім зачитували. В аудиторії панувала  атмосфера щирості та довіри.

Родзинкою заходу стало розмальовування пряників-сердець під чуйним керівництвом  Оксани Палаш, яка заздалегідь спекла пряники у формі серця. Колеги не лише розмальовували, але й писали на них слова вдячності. Ця активність наповнила захід особливою атмосферою тепла та турботи.

Організатори наголосили: справжня вдячність повинна йти тільки від чистого серця. Чим частіше ми дякуємо, тим більш вільно і щиро звучить наше «ДЯКУЮ».

Захід завершився, але вдячність не має фінальної межі. Можливо, після цієї зустрічі хтось згадав того, кому давно хотів подякувати, а можливо, від сьогодні слово «дякую» стане для нас більш усвідомленим і активно вживаним у щоденному спілкуванні. Дякуємо всім учасникам за відкритість, щирість і готовність ділитися теплом!